- морильник
- -а, ч.1) Той, хто труїть комах, щурів і т. ін.2) Робітник, що морить деревину.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
морильник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
хуй — (маринованный, моржовый, голландский, мамин, с горы, стоптанный, ёбаный, вонючий); °° хер, ху; ··· а, абдула, абзац, абонент, абориген, абракадабра, абсурд, абсцесс, абутор, ав, аванс, авалокитешвара, авва, авто, автоген, автомат, автоматчик,… … Словарь синонимов
морильниця — і. Жін. до морильник … Український тлумачний словник